Бутси, пошиті без швів. Або топова технологія Nike FlyKnit

Компанія Nike, заснована в штаті Орегон, розташовує рядом патентів на різні технології виробництва цільних верхніх частин бутс із застосуванням плоского й кругового в'язання.

Один з титанів ринку спортивного одягу й спортивному взуття Nike Inc. в 2014 році оголосив про випуск нової революційної моделі футбольних бутс, при виробництві якої використовуються передові технології в'язання для того, щоб створити практично безшовну, цільну верхню частину, яка б ідеально облягала стопу атлета й створювала в нього відчуття другої шкіри.

Перші "в'язані" бутси з носком - 2014 рік

Компанія Nike, заснована в штаті Орегон, розташовує рядом патентів на різні технології виробництва цільних верхніх частин бутс Найк із застосуванням плоского й кругового в'язання. У випадку використання обох технологій в'язання дві зв'язані по розміру верхні панелі кросівка, зв'язуються пліч-о-пліч, а потім відрізаються від тканини й зшиваються, перш ніж прикріпити їх до інших складених елементів бутс. Виходячи із зображень (представлені нижче), опублікованих Nike у їхньому прес-релізі, можна зробити висновок, що в цьому випадку, при виробництві використовувалася технологія плоского в'язання. Верхня частина бутс, зважаючи на все, має повністю закриті крайки й була знята із плоскої в'язальної машини цільним, готовим до використання шматком. В оригінальній технології в'язанні Nike Flyknit застосовується складна комбінація сучасних технологій плоского в'язання з метою створення двовимірного компонента із вбудованою опорою, який з легкістю може бути інтегрований у тривимірну верхню частину для наступного кріплення до підошви.

Експлуатаційний потенціал

Як видне із зображення, у верхній частині використовується комбінація завитків (в'язання короткими рядами), інтарсії, жаккард, підтяжок і технік переносу стібків, з метою додання потрібної форми й функціональності, а також застосовується техніка обв'язки для змикання крайок. Те, що візуально схоже на тасьми, вбудоване для створення петель для шнурівки, а також для підтримки бічних частин бутс. Flyknit є одним із кращих прикладів комерційної реалізації потенціалу технології плоского в'язання на сьогоднішній день.

За словами представників Nike, Flyknit зробив революцію в індустрії виробництва футбольному взуття, переосмислюючи її конструкцію «з нуля», покладаючись на побажання спортсменів, із застосуванням своєї інноваційної запатентованої технології. «Варіації пряжі й тканини детально пророблені нашими інженерами для одержання взуття максимально легковаг, що облягає взуття із практично безшовною верхньою частиною. Вага верхньої частини бутс побудованих із застосуванням технології Flyknit, включаючи структуру, опору і язичок становить усього 34 грама (1,2 унції)» - говориться в прес-релізі компанії Nike.

Цілком бутса важить лише 160 г (5,6 унції), що на 9,9% менше, чим вага попередньої моделі Nike, у якій відіграли кращі футболісти миру аж до 2014 року.

Крім цього, Nike розробили модель Nike Mercurial Superfly, ідеально підходящу для ігор на найвищому рівні, вагою 220 грам (або 7,7 унцій), даючи тим самим можливість футболістам усіх рівнів оцінити переваги інноваційної технології Nike Flyknit.

Технологія Flyknit

Екологічний аспект

Додатковим, украй важливим для екології, перевагою технології Nike Flyknit є те, що вона дозволяє суттєво скоротити відходи від виробництва, оскільки при виготовленні цільної верхньої частини не використовуються множинні матеріали, які використовуються при виробництві футбольного взуття попередніх поколінь.

«Nike Flyknit - це мінімалістичний дизайн із максимальною віддачею» - додав представник компанії.

«На створення Flyknit інженерів Nike надихнули численні відкликання футболістів, що бажають бігати у взутті, що володіє якостями носка: щільне прилягання до стопи, а також практично повна відсутність додаткового вагового навантаження. Однак, усі переваги, за які футболісти так люблять носки, як було доведено, будуть істотними недоліками для верхньої частини футбольного взуття. Динамічний по своїй природі матеріал, такий як пряжа, як правило не є практичним і довговічним.

FlyKnit на стражі екології

Чотирирічна місія

Інженери компанії Nike приступилися до виконання чотирирічної місії по перетворенню на мікро-рівні статичних властивостей у гнучкі матеріали. Потрібна була інтенсивна й злагоджена роботи команди програмістів, інженерів і дизайнерів для розробки запатентованої технології, яка була необхідна для створення цільної верхньої частини футбольному взуття із застосуванням технології в'язання.

Наступним кроком було виявлення складових частин, де випливало було використовувати спеціальну пряжу й в'язані структури. Тут допоміг 40-літній досвід спілкування з футболістами, представник Nike затверджує, що було оптимізоване розташування опори, поліпшені такі характеристики, як гнучкість і повітропроникність. І все це в одному шарі!

« Те, що в нас вийшло - це високоточна інженерія в чистому виді, що забезпечує чудову функціональність. Кожний складений елемент виконує свою функцію. На виході ми одержали одні з найбільш легких і зручних бігових кросівок, які коли-або робила наша компанія» - заявив представник Nike.

flyknit скорочує відходи при виробництві обуі

Провідні футболісти, що вибрали бутси на основі Flyknit 

Компанія Nike затверджує, що бутси з Flyknit - це ідеальне взуття для футболістів, усі переваги якої оцінять провідні гравці миру, з таких країн, як Іспанія, Великобританія, Італія й Бразилія, ухвалюючи участь у провідних світових чемпіонатах уже цією весною, а також на улюбленому всіма чемпіонаті миру найближчим летом. Бутси з верхи з Nike Flyknit доступні для всіх аматорів футболу вже зараз у нашому магазині.

Виробникам спортивного взуття дуже подобається звітувати про свої останні досягнення в індустрії. Зрівнявши актуальні моделі кросівок, ви виявите, що великі бренди беруть участь в «гонці технологічних озброєнь» прагнучи добитися панування в даному сегменті ринку. Усвідомлюючи це, ми прийняли розв'язали робити щотижневий докладний огляд презентованих нововведень у рамках нової серії статей « Про матеріали по суті». У кожній новій статті буде розповідатися про яку-небудь технологічну або стилістичної особливості різноманітних моделей кросівок, а також буде зроблений порівняльний аналіз нових і старих моделей, з метою одержання більш повної картини того, що ж насправді відбувається в галузі.

Тільки задумайтеся, скільки різних варіацій верхньої частини кросівок ви бачили - різні технології виготовлення, матеріали, опорні елементи… На їхнє перерахування піде дуже багато часу. Оскільки кінцевою метою впровадження інновацій є перевага над конкурентами, то поява нової унікальної технології виробництва й наступне домінування на ринку є безумовно значимим досягненням. Здається, що сьогодні, куди не глянь, скрізь можна побачити в'язану спортивне взуття. Але ж якихось п'ять років тому її не було зовсім. Модні зразки кросівок « а-ля шкарпетка» стоять на полках бутиків, у той час як моделі з високими комірами домінують на спортивних трасах і майданчиках як професійного, так і аматорського рівнів.

Кинувши погляд на історію еволюції спортивному взуття, ми, побачимо постійні метання дизайнерів те убік максимальної легкості й комфорту, то убік практичності й довговічності. В 70-е роки бігуни віддавали перевагу кросівок з мінімально посиленим верхом з нейлону, але незабаром легкоатлетичне співтовариство стало приділяти великої увагу анатомії стопи й довгостроковими пагубними наслідками носіння настільки легкому взуття. Крім цього, у спортивному світі з'явився запит на взуття, яке підходило б для бічних рухів і різних видів перегони, не в останню чергу, у зв'язку з ростом популярності фітнесу й аеробіки серед широких мас. Протягом 80-х років громіздкі Кросівки начебто Air Trainer 1 давали надійну опору володіючи такими елементами дизайну, як ремінець для передньої й комір середньої частини стопи. Приблизно тоді ж Nike представили вкрай минималистичную модель Sock Racer і протягом багатьох наступних лет особливостям дизайну біговому взуття не приділялося винної уваги.

Однак, із часом спортивне взуття почала ускладнюватися, використовувалися шари зі шкіри, пластикові конструкції, проводилися зразки із вбудованою опорою для гомілковостопного суглоба й регульованими застібками. Функціональні переваги припасованих кросівок стали очевидними й незаперечними, що послужило сигналом для виробників до початку пошуку оптимальної комбінації легкості й практичності. Період пошуку розтягся на два десятиліття. Nike зробили перший хід, розробивши модель Kukini з гумовою основою й легеням верхи. В 2003 році дизайнери Nike навіть вирішилися радикально змінити підхід, презентувавши Mayfly, Кросівки, призначені всього на 100 км, що було достатнім для подолання однієї марафонської дистанції й декількох підготовчих забігів.

Лише в 2012 році Nike удалося створити воістину революційну модель - Flyknit Racer. Головне побажання бігунів полягало в тому, щоб взуття «сиділа» на нозі подібно носку й мала статичну структуру. Інженерам Nike треба було цілих чотири роки, щоб спроектувати таку структуру, яка забезпечувала б підтримку у всіх потрібних місцях. Результатом цієї кропіткої роботи стала розробка технології, заснованої на чергуванні тканої структури із плетеною пряжею (пряжа - це нитки або волокна, використовувані для плетива, на відміну від нитки, яка використовується при шитті), з метою додання верхньої частини кросівка певних динамічних властивостей. Зауважували чи Ви, що деякі тканини розтягуються сильніше, чим інші? Кмітливим інженерам з Nike удалося не втрачаючи часу використовувати цю особливість, вмонтувавши опору в кросівок. На виході ми одержали, що облягають, практично безшовні Кросівки, які мали менша вага й витрачали менше матеріалу, чому будь-яка інша, доступна в той час спортивний взуття.

Залишаючись вірними собі, Nike покрили технологію виробництва Flyknit Racer завісою таємниці. Однак, було точне ясно, що в процесі виробництва використовується плоска в'язальна машина, що дозволяє створювати цільний верх із закритою крайкою по всій поверхні й вбудованою опорною конструкцією для шнурівки Flywire. У прес-релізі виробника повідомлялося, що їх інженерами були розроблені варіації фірмової поліефірної нитки з різними фізичними властивостями залежно від місця їх передбачуваного використання - наприклад, в областях, де потрібні більший натяг, використовується більш еластична нитка.

Через кілька місяців після того, як Nike представили миру Flyknit Racer, Adidas випустили свою дебютну модель кросівок, зроблених за аналогічною технологією Primeknit - Adizero Primeknit. Більш відкритий підхід компанії Adidas до просування своїх товарів, дозволив пролити світло на процес їх виробництва. Було навіть опубліковане відео, завдяки чому кожний бажаючий міг вивчити весь виробничий цикл. На відео показується цілком конкретна модель плоскої в'язальної машини Stoll, на якій виготовлявся верх кросівок (на фото ліворуч), а також є докладна розповідь про обладнання натягу й голкових пластинах. Навіть простому обивателі були чітко видні відмінності в технології виробництва: взуття від Nike мала набагато більш складну структуру тканини, у той час як при виготовленні верхньої частини моделі Adidas Primeknit застосовувалася жаккардовая техніка.

Проте, подібності, які побачили Nike в adizero Primeknit, були для них достатньою підставою для того, щоб подати на конкурентів до суду за порушення патенту. В остаточному підсумку, справа була закрита, і після нетривалої перерви Кросівки Primeknit повернулися на полки спортивних магазинів. На сьогоднішній день Nike продовжує активну боротьбу з копіюванням своєї запатентованої технології Flyknit. Останнім на даний момент прецедентом є численні позови до компанії Sketchers за порушення авторських прав (справа дотепер залишається неурегульованим). Однак, незважаючи на всі зусилля конкурентів, нікому з них так і не вдалося створити повноцінний аналог Flyknit від Nike.

Крім появи практичного й стильного спортивного взуття, технологія в'язання зробила відчутний внесок у взуттєву промисловість у цілому. Уважається, що в порівнянні із традиційними технологіями пошиття взуття, структура Flyknit дозволяє скоротити відходи від виробництва одиниці товару приблизно на 60 відсотків завдяки відсутності обрізків. До слова, у період з 2012 по 2016 рік Nike скоротили загальний обсяг відходів більш ніж на 1 500 000 кілограм. Через чотири роки після презентації технології, компанія Nike здійснила переклад усього виробництва на використання ниток, виготовлених з переробленого поліестеру, що в перерахуванні склало 182 мільйона пластикових пляшок, що валялися на смітниках.

За роки, що пройшли від дня своєї появи, Flyknit зробив значний крок убік повсякденного стилю, завдяки таким моделям, як недавно презентований Air Max 1 Flyknit або різним гібридним варіаціям Mercurial, продовжуючи при цьому залишатися в авангардах спортивного миру. Щільна практична структура, яка дає в'язаній взуття істотні функціональні переваги, привела до росту популярності цієї технології серед шанувальників вуличного стилю, продовжуючи розбудовуватися в інноваційному напрямку й робити такі чисто спортивні моделі, як, наприклад, Hyperdunk Flyknit зразка 2016-го року. За останній час ця технологія зробила безліч значимих проривів, і ми з наснагою будемо стежити за тим, чому ще вона зможе нас здивувати.